Вириваєшся із адського вогня
Душа проплаканна тряпками обід заляпанна
Вельзевул жадність поїдає
І пінками твою задницю же нагороджає
Азраель власть возніс і своїми шипами твій бізнес взяв і розніс
Люцифер гординю твою жує кривлючись плює і команду легіону відає
Асторат брехню й лицемірство твою прокопав
І з брезгливістю твій огород втебе также з брехньою обібрав
Біліал ілюзії приймає і своїм сміхом древнім акорди по світу роздуває....
Комусь то простіше й лекше даються віражі
Направленної Божої лівої ступні
В ці стихії входити з проста
І на виході так тріпоче в агонії твоя чистота...
Стишок 93
© Copyright: Степан Нагорняк, 2019
Свидетельство о публикации №219101400166
Свидетельство о публикации №219101400166
Рецензии