Стишок 95

Вириваєшся з адського вогня
З насолодою розираючись в бока
З словами вот це таки дааа різня виявилась ще та.
Не враховуючи половину павшого легиону,сам то втратив одне крило,
Шрам на всьо лице і якісь відмітки на плечі і чолі.
На цей раз походу пронесло,чи просто з рук зійшло,і трошки повезло
За спиною ще регоче чортівня
Но щось на вушко шепоче що тебе любить небо.
Стріхується крило в агонії крича
Перемога сьогодні далась нелегка....

Шагаєш людей зустрічаєш і щиро їх вітаєш
Таємне бачення своє оберігаєш
Всі пороки лихі долонею згрібаєш
І силою своєю в пил їх перетворяєш.
Одержимих і вампірів вичисляєш на ура
Ведь не зря Матушка Небесна повідала ці знаменна.....

Зненацька тріскає під тобою земля
Під ніс бурмочиш бляяя
Чи летиш чи падаєш нерозумієш
Крига виявилась тверда
Но твоя психіка міцна
Пам'ятай ці слова,
Упирі трощать своїх жертв без жаллю
Голод треба вгамонить,бо від хазяїна влетить.
Хтось вбиває швидко гам-гам і нема, крадучись тихенько із подтічка.
А хтось як гурман ніжно делікатно розстягує трапезу ехидно хі-хі-каючи. Ці то посильніші над ними треба добре попотіти.
Душі истошно кричать їх то зрозуміти можна їх заповнює страх....

Бронь сріблом залив
Древнє ружьйо молитвами із'яв
Божественно ринувся в бій
Знаючи про рокову мить, яка дурманить сон
Блаженно випустиш в такт послідній стон ...