Пiдсумки Жовтня

Облисілі дерева застидалися наготи
А слова мої сховалися у свої порти

Звук відчував себе поодиноко та скуто
Немов не зміг долати побудовані крути

Холод взяв у обійми та притиснув щільно
Хоче прикрасити, щоб виглядала стильно

Дивиться Осінь у небо зажуреними очима
Мабуть існує у неї доволі вагома причина
31.10.2019

Хотіла написати я листа
І фабула була в нього проста
Але писати нічого не треба
У кожного своя частина неба
Давно вже прикривати мушу
Свою розпахнуту постійно душу
Здавалося існує тимчасово
Оте, що відчувала примусовим
Та знаєш сам усе заздалегідь
Мов обертають коло кілька відьм
Повторюють існуючі картини
Які в усьому залишаються незмінні
26.10.2019

Навчилася радіти, навчилась посміхатись
Та не чекати зради, та не боятись страти
Здалося, що і Сонце перестало нервувати
Та не рахує зовсім свої життєві втрати
Туман закрив сьогодні йому надовго очі
Немов подовжив термін перебування в ночі
21.10.2019

А Ты давно идёшь другой дорогой
Случайно попадаю на твои следы
Во мне ещё осталось боли много
Стараюсь не касаться твоего пути

Свет Осени восстановил дыхание
Читаю для меня оставленные знаки
И постоянное небесное касание
Моё лекарство после долгой ”драки”

Открылся мир улыбками и нежностью
И кто-то, выполняя задание творца,
Чтоб справиться с моей тревожностью
Назначил  наблюдателем своего гонца
18.10.2019