Поза к нцевою

"...Поїзд далі не їде! Пасажири! Не залишайте в вагонах свої речі!" Двері зачиняються. Всі пасажири бадьоро крокують по перону в напрямку ескалатору. Крім одного, якого, доля зачарувавши сном, залишила для поглинання позакінцевою безоднею.До якої , електризуючи повітря своїм тріскотінням , прискорюючись кожної півмитті прямують всі потяги шо подолали свій маршрут. В цьому незвіданному просторі безліч таємниць які осяюють найважливіші тайни світостворення, просвітління від всеосяжного розуміння світу і закономірне очищуюче самозникнення від тої всеосяжності і повне переродження, очищенним і цнотливим для наступного кола нової інкарнації... Очі розплющуються... Потяг пригальмовує в тунелі і повністю спиняється. Та за хвилину вужом подолавши розгалуження починаючи новий рейс подається на посадку. З дверей повністю пустого потягу, назустріч лавам поспішаючих на роботу робить крок на перон поодинокий пасажир. Нова інкарнація ще не сьогодні...