Привязанность Украиноязычная версия

Текст на русском языке – по ссылке:

http://www.proza.ru/2019/09/08/421


Володимир Брянцев

ПРИХИЛЬНІСТЬ – КОРІНЬ ЗЛА І СТРАЖДАНЬ?!
(Рефлексія на моралізаторство буддійської черниці)

 На стрічці у фейсбуці кинувся в очі пост про те, що таке «справжня любов».  Буддійський погляд на цю справу мене зацікавив.  Прочитав, вникаючи, кілька разів.  Спробую делікатно заперечити.

Перепрошую, але в цих її хитромудрих сентенціях геть відсутнє поняття «взаємність».  Ми, відповідно до цієї буддійської філософії, повинні полюбити спочатку себе, відчутися «повноцінною особистістю» і вже тоді «щиро, від усього серця» захотіти «зробити щасливим нашого обранця або обраницю».

Стривайте, ось вам питання!  А цим - нашим «обранцям або обраницям», яка роль відведена в цих безапеляційність розкладах буддійської черниці?  Роль вівці, яку ведуть до «раю любові»?  Чи «вівця» спершу теж повинна «відчутися» особистістю?  Ой, щось тут не так.               

«... Буддизм вчить нас, що прихильність - корінь всього зла і страждань. І коли ми плутаємо прихильність з любов'ю, ми добровільно відмовляємося від особистісного зростання на користь цих самих болю і страждань. Чим сильніше ми відсторонюємося від прихильності, тим швидше знаходимо шлях  до гармонії з собою і з оточуючим світом ... Нам потрібна не «друга половинка», а життєвий супутник, партнер, який захоче розділити з нами наші цілі, мрії і життя ...».

Що ж, «вівця», яку, «відчувшись особистістю», поведеш до «раю любові» стане якраз саме тим ще «партнером, який захоче розділити з нами наші цілі, мрії і життя». Виявляється, що «прихильність - корінь всього зла і страждань».  Ось як!  Виходить, що періодично відводити чергову «вівцю» до «парадизу любові», - ось де справжня любов!  І тоді, нарешті, опинишся в «гармонії з собою і з оточуючим світом».  Чудово, хай йому грець!

Ще одна сентенція від буддійської черниці: «... Справжня і непідробна любов вимагає від нас, щоб ми спочатку були цілісними, повними і задоволеними собою, зі своїми мріями, надіями і способом життя ...».

Так якщо я в усьому «задоволений собою», на біса мені та бодяга з відведенням «вівці» до «парадизу»?!

Все значно простіше.  Ми - тварини, яких Творець нагородив здатністю кохати взаємно, знайшовши одне одного по феромонах.  А це і є прихильність, чи то пак, - ЗАЛЕЖНІСТЬ.  Навіть упоротий волелюбець у своєму нескінченному прагненні до абсолютної свободи підсвідомо шукає її – цю  усвідомлену залежність. У постійному притиранні двох рівнозначних протилежностей – «других половинок», і народжується те ціле, що називається СПРАВЖНІМ КОХАННЯМ.

http://proza.ru/2019/10/03/446

 Читайте мій роман «ДОРОГА В ОДИН КІНЕЦЬ», - там про  все це відверто написано із власного життєвого досвіду.

 Книга доступна на ресурсах: ЛітРес, Андронум і ін.