Дорога в нікуда вбиває у тобі останки твого Я
Бог життя втебе влив як ручей
Смисл Потаємно у вітер згорнув і крізь земні терні болі крильми тебе нагородив.
Будеш губитись у пустотах життя чому іменно сюда тебе дуга крива занесла,
Радість із часом пропаде і зірка небесна у небі впаде, щоб тебе натяжними прутями вернути до світлої тропинки небуття.....
Прийде і мить коли розчарування тебе покриє в усім і ти свою віру відасиш у руки чужим.
З сміхом ти заглянеш у дальні врота
А на губах буде читатись твоя відчайдушна душа
Яка готова прийняти гибель і зробити крок в нікуда, Ведь іменно Зцим по життю тобі відмотанний срок небес,
Який стежить за тобою пильно відміряючи твій кожен крок.....
98
© Copyright: Степан Нагорняк, 2019
Свидетельство о публикации №219112400092
Свидетельство о публикации №219112400092
Рецензии