Мереживом в моє буття заходять мрії про майбутнє,
Оповивати, оплести мої бездарні сірі будні.
Оцим і тішуся, іще, потроху пташкою літаю.
Гадаю думкою. А як? Цього допоки що не знаю.
Чи жереб випаде мені, відкрита буде долі брама?
Чи згорнуть записи мої, бо вже завершена програма?..
Мереживом по буттю
© Copyright: Наташа Шевченко, 2019
Свидетельство о публикации №219112501080
Свидетельство о публикации №219112501080
Рецензии