Миниатюра Как у нас на селе на украинском языке

Уважаемые читатели! Данную миниатюру мы играли на сцене в преддверии женского праздника - 8 марта. К сожалению, в Украине этот праздник последние 5 лет не отмечают. Я решил выставить ее на «Проза.ру», возможно она кому-то понравится и ее еще увидят зрители. Сначала была мысль сделать перевод на русский. Но, потом от этого решил отказаться – теряется колорит. Думаю, кто владеет русским языком, разберется и с украинским. Наиболее трудные слова и обороты я переведу, перевод будет в скобках. Запомните основные отличия: «і» – русское «и», «и» – русское «ы», «є» - русское «е», «е» - русское «э», сочетание букв «йо» и «ьо» - русское «ё», апостроф – твердый знак.


Мініатюра
«Як у нас на селі»

Діючі особи:
1. Степан.
2. Юрій – його сусід.
3. Петро – його кум.

(Степан та Юра хитаючись виходять на сцену. У Степана в руці четверть з самогоном, другою рукою він підтримує Юру. У Юри в кожній руці по рюмці. Шапка у Юри насунена на очі і він нічого не бачить.)
С: - Сусід, ну йдіть вже, та пересувайте ноги. Ну що ви, єй бо.
(Степан бросає Юру, виходить на авансцену. Юра остається трохи позаду.)
С: - Фух, замаявся.
Ю: - Ой, ой лихо!
С: - Що таке?
Ю: - Нічого не бачу….
С (придивляється у залу): - Чого це?
Ю: - Зосліп. Мабуть горілка була палена….
С: - Тю на вас, теж мені, скажете.
(Степан повертається до Юри і бачить шапку на його очах.)
С: - Стривайте. (Піднімає шапку у Юри, відкриваючи йому очі.) – А зараз?
Ю: - Зараз бачу!
С: - Ото ж, а то горілка йому палена.
Ю: - То значить – горілка у вас добра?
С: - Звичайно, добра. Пішли до мене додому, оце доп`єм – і по хатах.
Ю: - Ні, сусіде, до вас я не піду.
С: - Чому це так?
Ю: - Та я, вибачаюсь на доброму слові, з вашою жінкою одного разу того….
С: - Що того?
Ю: - Ну, того…. Одного разу переспав з нею.
С: - Боже мій, та що ви таке кажете, сусід? Да я зі своєю жінкою кожну ніч сплю, так що мені тепер, додому не з’являться, чи що? Пішли.
Ю: - Ні, все одно не піду. Мені тепер соромно їй в очі дивитися.
С: - Тьху. Ну давайте в сторонці доп`єм, і по хатах.
(Виходять на авансцену, до куліси. Степан намагається (пытается)  налити самогон у рюмки. Та йому заважає окрик Петра. Петро кричить з протилежної куліси).
П: - Куме, куме, ви де?!
С: - От бісова худоба!(чёртова скотина).
Ю: - Зайвий рот, як куля в спину.
С: - Точно, точно.
(Степан знову намагається налити самогон, та знову його стримує окрик Петра).
П: - Куме, та де ви є?!
С: - Та тутечки ми, тутечки.
(Петро виходить на сцену. Степан ховає від нього за себе бутель).
П: - Ну, здрастуйте вам.
С: - Аналогично.
Ю: - І вам не хворать.
П: - Слухайте, куме, яка зі мною оказія вийшла.
С: - Ну, то кажіть.
(Петро співає, Степан та Юра підспівують).
П: - Ой, поїхав за снопами (за снопами),
Сидить дівка під копами (під копами),
Я на неї задивився (задивився),
Полудрабок уломився (уломився).

Ой, не жаль би мені воза (йому воза),
Коли б дівка була гожа (була б гожа),
А то руда та й погана (ой, погана),
Мені воза поламала (поламала).

С, Ю: - - Ой, поїхав за снопами (за снопами),
Сидить дівка під копами (під копами).
П: - Я на неї задивився (задивився),
Полудрабок уломився (уломився).

С: - Ой, лишенько, візок зламався!
(Юра голосно сміється, показує пальцем на Петра).
Ю: - Га-га-га, ой, не можу! Дивиться на нього!
С (стримуючи сміх): - Не треба так, сусід, бачите – у кума го-о-о-ре! (Суворо, з назіданням): - А я вам так, куме, скажу: ото, коли рулюєш, то не дивись на попи, а дивись на стопи!
(При цьому, Степан двома руками імітує кермо (руль). Спохватившись, знов ховає самогон за себе.)
П: - Ваша правда, куме, ваша правда.
(Петро помічає четверть з самогоном).
П: - А що то у вас, куме?
С: - Та то – так…. То так….
(Петро дістає велику кружку, протягує її до Степана).
П: - Ну, то – наливайте!
(Степан стогне).
С: - Ого! Мечта окупанта! Та тут трішечки зосталось, тільки на двох….
П: - Ну, так наливай, раз, два!
(Степан наливає в рюмки, які тримає Юра, потім з трясучкою намагається налити в кружку Петра. Петро нажимає на горличко бутилі).
П: - Та не трясіться ви так, куме, більше розхлюпаєте.
(Степан ставить бутель на підлогу, бере у Юри рюмку).
П: - Ну, будьмо!
Ю: - Ні! За нього ми вже сьогодні пили… тричі.
П: - А за кого ж, тоді, п’ємо?
С: - А давайте – за жінок.
Ю: - А тост?
С: - Буде і тост.
(Степан «толкає» тост).

С: - Хранцузи знають, що говорять,
Бо у коханні верховодять:
«Шурши в ля-фам,
І буде гарно вам!»
На нашу мову перекласти:
«Шукайте жіночку прекрасну!»
Це гасло хтось, колись городив
Чоловікам на всі віка, усіх народів.
І ось, я – старий ловелас,
Готов добу співать для вас.
Не маю голосу та слуха,
Колись ведмідь ступив на вуха.
Та все ж, коли я бачу вас,
Не білочка приходить, а Пегас,
Горністом кличе вічний зов,
Для вас співати знов і знов.
І хоч у мене сивина,(седина)
А юність – давня давнина,
Серед жінок – я ще в`юнок,
Піднімем келих за жінок!

(Втрьох співають):

Гей, наливайте повнії чари,
Щоб через вінця лилося,
Щоб наша доля нас не цуралась,
Щоб краще в світі жилося.
Щоб наша доля, доля не цуралась,
Щоб краще в світі жилося!
Гей, гей-гей, будьмо!

(Всі втрьох випивають, занюхають рукавом, разом з поклоном вигукують): - Все!!!

Кінець.