Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/11/20/1867
Чим осіння мряка мила?
Це осені мальована картина:
ховається серпанку дальній вид,
а ближній в кольорі принишк.
Удалину веде дорога,
ховається поміж дерев,
дрібненьким пилом засипає
лісок, дорогу і людей.
Іще листочки залишились
пожовклі, із темним стеблом,
у мряці мріяли дерева
з таким же чорним стовбуром.
Впадуть листки усі красиві,
ліпить зуміє мряка лісова,
хитатимуться мокрі трави,
чорніє де-не-де земля.
Кожен листок отут незвичний,
шипшини на стеблі намисто,
веде дорога лісу в далечінь
і тануть рештки сновидінь.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/12/03/1133
22.10.2019-28.11.2019.
Світлина Ігора Винниченка:
“Чим мряка нам немила?”
Чем осенняя морось милая?
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219112801280
Свидетельство о публикации №219112801280
Рецензии