Е. Плужник из сборника Дни 1926, с украинского

Евгений Павлович Плужник (рус. Евгений Павлович Плужник, 14 декабря 1898 Кантемировка, Богучарский уезд, Воронежская губерния, Российская империя - 2 февраля 1936 Соловецкий лагерь особого назначения, Соловецкие острова, РСФСР, СССР) - украинский поэт, прозаик, драматург, переводчик, лексикограф .

Оригинал:

* * * Зі збірки «Дні»
Ще в полон не брали тоді,—
Приліпили його до стовпа...
На землі,від крові рудій,
Кривава ропа...

А він був молодий такий!
Цілував, мабуть, гаряче...
Довго, довго йому круки
Випивали світло з очей!

А тепер там зійшов полин.
Телеграфні стовпи...
Загубився селянський син,—
    Відробив!

Мой перевод:

* * * Из сборника «Дни»

Еще в плен не брали тогда, -
Пригвоздили к столбу. Стой...
На земле  крови борозда,
Кровавый гной...

А он был молодой такой!
Целовал, пожалуй, их горячей ...
Долго, долго ворон седой
Выпивал свет из глаз... ручей!

А теперь там взошла полынь.
Телеграфных нитей столбы ...
Был загублен крестьянский сын, -
     Отработал дитя судьбы.

01.12.2019  17-40

Оригинал:

* * * Зі збірки «Дні»
Притулив до стінки людину,
Витяг нагана...
Придивляйсь, дітлоха, з-за тину,—
Гра бездоганна!

Потім їли яєшню з салом,
До синців тисли Мотрі груди...
    О, минуле! Твоїм васалам
     І в майбутньому тісно буде!

Мой перевод:

* * * Из сборника «Дни»

Прижмут к стене человека,пленя,
Извлекают наган беспечно...
Смотри, дитя, из-за плетня, -
Игра безупречна!

Потом едят яичницу с салом,
До синяков жмут женские груди ...
     О, прошлое! твоим вассалам
      И в будущем тесно будет!

01.12.2019  17-50


Оригинал:

* * * Зі збірки «Дні»
Впало — ставай до стінки!—
Сперся плечем на ганок...
Тільки й згадав: у жінки
Грошей нема на ранок.

І ні жалю, ні болю.
Бачив — нагана наставив...
Ніби виконував ролю
В нецікавій виставі.

Тільки й думок — на ранок
Хліба нема у жінки...
    Ганок.
     Труп біля стінки.

1926

Мой перевод:

* * * Из сборника «Дни»

Устало: - Становись к стенке,-
Опёрся плечом о крыльцо...
Вспомнил у жены в застенке
Припрятано было кольцо.

И ни жалости,  ни боли.
Наган его - знак к могиле...
Будто привычные роли
В наскучившем водевиле.

Только и мыслей - утром
Хлеба нет у жены, кольцо...
     Крыльцо.
       У стенки - трупы.
01.12.2019  18-10

Оригинал:

* * * Зі збірки «Дні»
Я — як і всі. І штани з полотна...
І серце моє наган...
Бачив життя до останнього дна
Сотнями ран!

От! І не треба ніяких слів!—
За мовчанням вщерть зголоднів.
Зійде колись велетенський посів
Тишею вірних днів!

Ось і не треба газетних фраз!
— Біль є постійно біль!—
Мовчки зросте десь новий Тарас
Серед кривавих піль!

1926

Мой перевод:

* * * Из сборника «Дни»

Я - как и все. И штаны с полотна...
И сердце моё наган...
Видел жизнь до последнего дна
Сотнями ран!

Вот! И не надо никаких слов, -
Молчание голодней!
Взойдёт семя вселенских снов
Тишиной верных дней!

Вот и не надо газетных фраз!
- Боль... не бывает больней! -
Молча вырастет где-то новый Тарас
Средь кровавых полей!

01.12.2019  18-20

Оригинал:

 * * * Зі збірки «Дні»
Я знаю:
Перекують на рала мечі.
І буде родюча земля —
Не ця.
І будуть одні ключі
Одмикати усі серця.

Я знаю!
І буде так:
Пшеницями зійде кров,
І пізнають, яка на смак
Любов.

Вірю.

1926

Мой перевод:

* * * Из сборника «Дни»

Я знаю:
Перекуют на орала мечи.
Земля плодородная будет -
Не та.
И будут одни ключи
Отпирать все сердца.

Я знаю!
И будет так:
Пшеницей взойдет кровь,
И узнают, какая на вкус
Любовь.

Верю.

01.12.2019  18-25