Попередня частина: http://www.proza.ru/2019/12/03/1133
Парк застигає у осінній тузі,
барв щемних листопаду час,
іще шипшина червоніє,
скоро посиплеться на шлях.
Синіє небо лазурово-чисте,
дерев вершини до неба спішать
і лист жовто-зелений у берези,
а клену став вже відлітать.
Жовтіє пасмами берізка,
чи листям пожовтіла вся?
Сонячні тіні - тонкі й ніжні,
лист клену стануть відмічать.
Чіткі і рівні тіні накидає вечір,
вечірня вільно насувається імла,
з холодним листопадом - щемно,
зникає з листям мить красна.
Продовження: http://www.proza.ru/2019/12/14/1126
6.11.2019-13.12.2019.
Світлина Ігора Винниченка:
“Листопада барви щемні…”
Парк застывает в осенней тоске
© Copyright: Светлана Борщ, 2019
Свидетельство о публикации №219121301196
Свидетельство о публикации №219121301196
Рецензии