Настрiй
Бо святкує моя самота,
Жодна нота буде не та,
Ніби знову приходить біда.
І здається, що я приблуда
Як втомила мене облуда.
Знову дотик, ніби отрута
Невідомого зовсім грунта.
Як докірливо дивляться зорі,
Шаленіють в нічному морі.
Візерунки створюють гори,
Всім дарують художні твори.
Свидетельство о публикации №219122501668
Гарні, але досить сумні вірші. Іноді самота завдає людині болю. Але я сподіваюсь, що Вам вона дарить творче натхнення, а не втому та сум.
Гарного, поетичного й святкового Вам настрою, Ніно!
З повагою та теплом,
Валентина Петряева 08.01.2020 14:21 Заявить о нарушении
Дякую за відгук.
І радість, і сум, і....
Це життя.
З найкращими побажаннями
Нелли-Киев 08.01.2020 15:07 Заявить о нарушении