Обережно - аферист!

    ЗАКАРПАТСЬКИЙ ПРОФСПІЛКОВИЙ АФЕРИСТ,
    Або етапами видатного шахрайського життя!
   
    В минулі роки я неодноразово друкував матеріали про Закарпатські профспілки та про їх роль у захисті прав своїх членів.
    Сьогоднішня розповідь не тільки черговий трудовий конфлікт, який виник з вини голови Закарпатських профспілок пана В.Фленька, а про деякі нові обставини,  про які буде трохи нижче…
    Так от, пан В.Фленько, звільнивши керівника структурного підрозділу, зухвало проігнорував думку колективного органу – Ради Закарпатських профспілок, куди входить більше десятка керівників різних профспілкових організацій. Цими грубими, антизаконними діями пан В.Фленько, цинічно порушивши статут Закарпатських профспілок, підірвав авторитет цієї поважної організації, виставив на посміх себе і не тільки…
   
    За трьома посадами…
   
    Майже рік триває судовий процес між працівником Закарпатської облпрофспілки Анатолієм Швецовим та головою Закарпатської облпрофради Фленьком В.Ю.
    Конфлікт між ними почався із того, що Фленько В.Ю., з метою швидкого збагачення,  вирішив звільнити директора навчального центру профспілок пана Швецова Анатолія Євгеновича за п. 3 ст. 40 КЗпП України (за систематичне невиконання без поважних причин своїх обов’язків) та призначив сам себе на його посаду.
    Внаслідок таких, цілком зрозуміло, що незаконних, протиправних дій Фленько В.Ю.  став займати одночасно три керівні посади: голови Закарпатської облпрофради, директора навчального центру профспілок та директора навчального культурного центру профспілок. Це надало пану В.Фленьку можливість отримувати три заробітні плати. Чи надовго? Ми усі пам’ятаємо історію двох зайців, коли за ними гонишся… А тут три! Пан В.Фленько майже унікум!
    Саме ця обставина і стала підставою для порушення кримінального провадження відносно нього, яке було внесено до ЄРДР 22 травня 2019 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. І ст. 358 КК України.
   
    Дивні догани…
   
    Але пропоную повернутися до питання звільнення Швецова А.Є. з приводу систематичного невиконання без поважних причин своїх обов’язків. Це «хронічне» не виконання полягало у невиплаті заробітної плати, за що він і отримав догану. А потім Анатолій Швецов… був відсутній на робочому місці протягом 30 хвилин, за що його і було звільнено з займаної посади.
    Якщо неупереджено поглянути на питання заборгованості по заробітній платі, то можна не тільки побачити, але і з’ясувати багато-чого цікавого, яке було відоме безпосередньому керівнику Закарпатських профспілок пану Фленьку В.Ю. Цей пан був чудово обізнаний у тому, що заборгованість не виплачувалась за об’єктивними причинами – у зв’язку з наявністю арештів на коштах навчального центру, накладених постановами державного виконавця Ужгородського МВ ДВС у ході примусового виконання виконавчих листів Ужгородського міськрайонного суду та наказу господарського суду Закарпатської області про стягнення заборгованості з навчального центру на користь звільнених працівників та контрагента за договором оренди в загальному розмірі 287 274,76 грн.
    Також пану В.Фленьку було  чудово відомо, що дана заборгованість, як і судові рішення, виникли до призначення на посаді директора центру пана Швецова А.Є., але під час перебування на посаді голови облпрофради Фленька В.Ю. До речі, вона була ліквідована тільки після того, як були зняті арешти з рахунків, і не виплачувалась вона за цей час і самому директору Швецову А.Є., за що він отримав догану, тобто догана, зокрема, винесена йому за те, що сам собі не виплатив вчасно заробітну плату…
    При цьому цілком логічно виникають питання до самого пана В.Фленька. Що сталося в нього особисто, що він тільки через вісім місяців помітив питання заборгованості по заробітній платні у підпорядкованому йому підрозділі і чому не оголосив сам собі догану за неналежне виконання обов’язків, відсутність контролю тощо?
   
    Мовою закону
   
    Тепер пропоную перейти до законодавчої частини. В ній найцікавішим є те, що при винесенні догани Анатолію Швецову, голова облпрофради Фленько В.Ю. перевищив свої повноваження, оскільки, у відповідності до ст. 147 і КЗпІІ України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Тому потрібно звертатися до першоджерела. У нашому ж випадку пан Фленько В.Ю. переплутав «джерела», віддавши перевагу несертифікованому самопалу…
    Згідно зі статутом Закарпатської обласної ради професійних спілок, виборним органом облпрофради в період між засіданнями Ради є Президія, яка підзвітна й підконтрольна Раді.
    Згідно з п. 19, п. 46 статуту, саме Президія призначає на посади та звільняє керівників підвідомчих організацій.
    На посаду директора навчального центру Швецова А.Є. було призначено постановою Президії, контракт укладено також Президією Закарпатської облпрофради – органом, який, згідно зі статутом, наділений правом від імені Закарпатської облпрофради приймати на роботу (призначати на посади) і звільняти керівника навчального центру.
    Відтак, за приписами ст. 1471 КЗпП України, тільки Президія Закарпатської облпрофради, а не її голова чи інша посадова особа, могла оголосити догану.
    Натомість Фленько В.Ю. – голова Закарпатської облпрофради, який не наділений повноваженнями приймати на роботу та звільняти керівників підвідомчих облпрофраді організацій, відповідно й застосовувати заходи дисциплінарного стягнення до таких працівників, перевищив окреслені в статуті повноваження при прийнятті розпоряджень як про догану, так і про звільнення.
    Але і це ще не все. Наш «Ми, Васько трьохстільцевий», настільки захопився керуванням чи то несертифікатом, або чимось іншим, що забув про те, що Конституція країни, Закони передбачили для Анатолія Швецова А.Є. право надати письмові пояснення чи інші факти, в яких його звинувачують, чим було порушено вимогу трудового законодавства щодо надання порушнику трудової дисципліни можливості надання письмового пояснення (ст. 149 КЗпП України).
    Про оголошення догани від 10 квітня 2018 року Швецов А.Є. дізнався лише при ознайомленні з постановою Президії від 23 квітня 2018 року про розірвання з ним контракту. Хоча станом на 16 квітня заборгованість по заробітній платі була ліквідована. Про що Анатолій Швецов написав у своєму звіті до членів Президії та зареєстрував у канцелярії облпрофради 16 квітня. Проте Фленько В.Ю. вирішив не повідомляти членів Президії про звіт директора навчального центру профспілок, чим ввів в оману всіх членів Президії про фінансовий стан НЦП.
   
    30 хвилин…
   
    Наступним порушенням трудової дисципліни, за яке було звільнено з посади директора навчального центру облпрофради Анатолія Швецова, є те, що він був відсутній на робочому місці протягом 30 хвилин, що не дало можливості комісії облпрофради перевірити фінансово-господарську діяльність навчального центру.
    Відсутність директора навчального центру Швецова А.Є. на робочому місці протягом 30 хвилин незаконно визнано Фленьком В.Ю. самовільними діями, що паралізували роботу бухгалтерії.
    Однак така відсутність не є порушенням передбачених контрактом обов’язків, оскільки реалізація функцій та завдань керівника навчального центру не пов’язана з 8-годинним сидінням у кабінеті. Тим більше, що ні статут навчального центру, ні укладений з колишнім директором Анатолієм Швецовим контракт такого обов’язку на нього не покладали (обов’язки поза межами свого кабінету). То в кого він має відпрошуватись: у бухгалтера чи прибиральниці (штат навчального центру облпрофради складається з директора, бухгалтера та прибиральниці, – прим. автора).
    Цікаво, коли пан Фленько В.Ю. залишає свій кабінет, то в кого він відпрошується? І чи вважається його відсутність у робочому кабінеті протягом 30 хвилин порушенням трудової дисципліни?
    Весь цинізм дій Фленька В.Ю. полягає в тому, що 19 квітня 2018 року Анатолій Швецов по робочих питаннях перебував у приміщенні Закарпатської облпрофради, і саме тому терміново до навчального центру була відправлена комісія з метою зафіксувати таку відсутність Анатолія Швецова у робочому кабінеті.
    До речі, у Закарпатській облпрофраді є сформована та затверджена Президією контрольно-ревізійна комісія, функціями якої є перевірка фінансово-господарської діяльності, в тому числі підвідомчих організацій. Особи, які склали та підписали акт від 19 квітня 2018 року про перешкоджання Швецовим А.Є. проведення відповідної перевірки та про його відсутність на робочому місці, не є тією комісією, яка має право перевіряти фінансові документи навчального центру. До слова, двоє з членів комісії навіть не члени Президії. На сьогоднішній день з Швецовим А.Є. не проведено повного розрахунку. Свавілля триває. Хоча скоро буде йому вже два роки.
   
    Етапи життя
   
    За час, що пройшов після першої публікації, від читача газети Дмитра Яворського надійшов лист про життя пана Фленька В.Ю., в якому було багато чого цікавого. Цитую із скороченнями:
    «…Ситуація з приводу зловживань голови Закарпатських профспілок громадянина Фленька В.Ю. не дивує, адже все його життя це суцільні порушення та зловживання. Про це я і хочу вам розповісти.
    Громадянин В.Фленько по суті його аферистичних здобутків є «видатною» особистістю. Якщо б хтось започаткував книгу рекордів аферистів, то, без сумніву, він би потрапив на її сторінки. І далеко не останні… Але розповідати я буду саме про дипломи про вищу освіту. Щоб бути неупередженим, пропоную вам ознайомитися із офіційною інформацією, яку було розміщено за згодою пана Фленька В.Ю. на електронній сторінці Ужгородського вищого комерційного училища КНТЕУ.
    http://uvku.uz.ua/index.php?cont=2
    Там у розділі: Випускники ПТНЗ – відомі особистості – читаємо:
    «ФЛЕНЬКО ВОЛОДИМИР ЮРІЙОВИЧ (1959 року, м. Ужгород Закарпатської області). Закінчив Ужгородське ПТУ № 6 за професією столяр (виробництво художніх меблів) 1978),
    Львівський лісотехнічний інститут (1984),
    Ужгородський Національний університет (1989).
    У системі профтехосвіти пропрацював 3 роки.
    1989 - 1995 депутат Ужгородської міської ради.
    У 1992 році обраний президентом футбольного клубу «Закарпаття».
    Працював на різних посадах, у тому числі радником Ужгородського міського голови, начальником управління у справах культури, спорту, сім’ї та молоді Ужгородської міської ради, начальником управління молоді та спорту облдержадміністрації.
    З листопада 2010 року заступник Ужгородського міського голови.
    Володимир Фленько займається питаннями освіти, культури, спорту, сім’ї та молоді, соціального захисту населення, соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді».
   
    Фіктивна освіта
   
    Спробую прокоментувати офіційну частину автобіографії пана Фленька В.Ю. Навчання в ПТУ № 6 я пропускаю, адже у мене навіть немає сумніву, що він за здобутою там освітою є столяром.
    Вищу ж освіту, з його автобіографії, він здобув під час «навчання» у Львівському лісотехнічному інституті, який закінчив у 1984 році. Нині це Національний лісотехнічний університет України. Але не все так  просто.
    Саме туди, в лютому 2019 року, редактором відділу журналістських розслідувань газети «Срібна Земля» Ольгою Машкаринець і було скеровано журналістський запит на інформацію. Звідти, за підписом проректора за науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв’язків М.М. Бориса надійшла відповідь. Цитую:
    «Архівна довідка. Фленько Володимир Юрійович (народився 28 грудня 1959 року) на підставі рішення приймальної комісії Львівського лісотехнічного інституту (тепер – ДВНЗ «Національний лісотехнічний університет України») був зарахований з 01 вересня 1982 року до складу студентів заочного факультету за спеціальністю «Технологія деревообробки» (наказ від 25 серпня 1982 року № С-424).
    Наказом від 27 червня 1985 року № С-232 Фленька Володимира Юрійовича відраховано зі складу студентів другого курсу заочного факультету за академічну неуспішність.
    Довідка видана на підставі архівної справи № 8124, опис № 84».
    Тобто інформація про вищу освіту пана В.Фленька, яку було розміщено на сторінці Ужгородського вищого комерційного училища КНТЕУ, не відповідає дійсності. Цього вищого навчального закладу громадянин В.Фленько ніколи не закінчував, бо був двійочником.
    Однак при цьому незрозумілою є обставина появи року «закінчення» Львівського лісотехнічного інституту, який наводить громадянин В.Фленько в своїй автобіографі. Це 1984 рік. Згідно з відповіддю з НЛУ, його було відраховано тільки в червні 1985 року…
    Але це не єдиний провал у пам’яті цього громадянина. Саме з цієї причини, скоріше за все, на дошці відомих випускників і з’явився запис про те, що В.Фленько… у 1989 році закінчив Ужгородський Національний університет.
    Оскільки і цей факт перевірявся, то надаю досить несподівану відповідь, підписану проректором Рогач О.Я. на журналістський запит Ольги Машкаринець, яка для громадянина В.Фленька буде мати кримінальні наслідки. Про що трохи нижче. Цитую відповідь:
    «На запит архів ДВНЗ «Ужгородський Національний університет» підтверджуємо, що ФЛЕНЬКО Володимир Юрійович, 1950 року народження, дійсно навчався в Ужгородському державному університеті на історичному факультеті за спеціальністю «Історія»:
    1) з серпня 1968 року зарахований студентом 1-го курсу вечірнього факультету (наказ № 1475 від 21.08.1968 року);
    2) з листопада 1969 року по грудень 1971 року – служба в рядах Радянської Армії;
    3) з вересня 1976 року відрахований зі складу студентів 4-го курсу вечірнього факультету (наказ № 2576 від 30.09.1976 року);
    4) з серпня 1981 року поновлений на 4-й курс заочного відділення історичного факультету (наказ № 1586 «а» від 28.08.1981 року);
    5) в червні 1985 року закінчив заочне навчання (наказ № 497-04 від 28.06.1985 року) та отримав диплом МВ № 939599.
    Підстава: особова справа студента № 681137».
    Перш ніж перейти до коментарів цього, без сумніву, унікального документу, наведу ще один. Для пересічного громадянина, при порівнянні з першим, він стане приголомшливою несподіванкою. Цитую:
    «Голові облорганізації профспілки легтекстильпрому,
    члену ради Федерації профспілок України
    Глушеня М.В.
    На Вашу заяву члени мандатної комісії ОРПС повідомляємо, що 04.02. 2019 року була скликана нарада членів комісії для розгляду Вашої заяви.
    Члени комісії на засідання запросили завідуючу відділом соціально-економічного захисту членів профспілок Гурман Т.В., яка надала особову справу голови Закарпатської обласної Ради професійних спілок Фленька Володимира Юрійовича.
    В особовій справі було прикріплено копію диплома про отримання вищої освіти голови Ради профспілок в Ужгородському державному університеті:
    Диплом: МВ № 939599. Вступ 1979. Закінчення 1985 р.р. Диплом видано в червні 1985 року.
    Голова мандатної комісії ОПРС І.І. Зелінський».
    Пояснюю, в чому унікальність цих документів і що вони розкривають.
    Як ви помітили, шановні читачі, ці два документа об’єднує одне і те ж саме прізвище та номер диплому з роком його видачі. Пояснюю, в чому пікантність цієї ситуації.
    Нинішній голова Закарпатських профспілок громадянин Фленько Володимир Юрійович народився 28 грудня 1959 року. Саме ця дата та цей рік вказувалися редактором відділу журналістських розслідувань газети «Срібна Земля» Ольгою Машкаринець в інформаційному запиті про надання інформації.
    Відповідь же дано стосовно однофамільця громадянина Фленька Володимира Юрійовича, 1950 року народження. Тобто зовсім на іншу фізичну особу, яка, можливо, навчалася на історичному факультеті УЖНУ і за вказаним номером та датою, можливо, отримала диплом. Чому пишу «можливо», тому що вказаної особи немає в реєстрі фізичних осіб. Тобто, реальніше за все, вказаний вище Фленько В.Ю. 1950 року народження помер, або зник. А це може підтвердити тільки інформаційний запит в ЗАГС. Хоча для цієї публікації це не є суттєвим.
    Слідство, проводячи досудове слідство відносно голови Закарпатських профспілок громадянина Фленька В.Ю., без сумніву, з’ясує і це питання. Мені вже цікаво дізнатися, за яких міркувань до рук голови Закарпатських профспілок громадянина Фленька В.Ю. та його особової справи потрапив чужий диплом. І взагалі, де мешкають родичі пана Фленька В.Ю., 1950 р.н., якому належав цей диплом. За яких обставин помер цей однофамілець.
    Саме з цієї причини я не можу відповісти на запитання, як громадянин Фленько В.Ю., 28 грудня 1959 року народження, закінчив історичний факультет УЖНУ, так як він вказав, … у 1989 році. Похибка в часі в порівнянні з Львівським лісотехнічним інститутом, який цей пан «успішно закінчив» у 1984 році, вже складає 5 років. Ще трохи – і буде повна амнезія...
   
    Закарпатська ОДА
   
    Тепер пропоную ознайомитись із іншими документами, які були отримані редактором центру журналістських розслідувань газети «Срібна Земля» Ольгою Машкаринець на скеровані нею запити в різні державні установи. А це, якщо відштовхуватись від інформації із дошки «відомих особистостей», робота громадянина Фленька В.Ю. в Закарпатській обласній державній адміністрації. Цитую:
    «На Ваш запит від 14 березня 2019 року інформуємо, що Фленько Володимир Юрійович працював на посаді начальника управління у справах молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації з 3 листопада 2006 року по 2 лютого 2009 року. Ксерокопія диплома про вищу освіту додається.
    Додаток на 1 арк.
    Голова державної адміністрації Г.Москаль»
     та Ужгородській міській раді. Цитую:
    «Про надання інформації
    На Ваш запит 14.02. 2019 інформуємо про те, що:
    1. Фленько Володимир Юрійович працював в Ужгородській міській раді на посаді заступника міського голови з 05.11.2010 до 18.08.2015 року, на посаді радника міського голови – з 19.08.2015 до 11.12.2015 року.
    2. Фленько В.Ю. має вищу освіту. Ксерокопія диплома додається.
    Міський голова Б.Андріїв».
    Надаю для огляду фотокопію диплому Львівського лісотехнічного інституту, який усюди для огляду, при влаштуванні на роботу, надавав з фіктивним оригіналом громадянин Фленько В.Ю. Тобто він усіх посадових осіб уводив в оману. Слід зазначити, що ксерокопія диплому, наданого з Закарпатської ОДА, більш якісна, видно навіть номер цього фіктивного диплому.
    На цьому історію про фальшиві дипломи про вищу освіту громадянина Фленька В.Ю., завдяки яким він вирішував соціальні питання, питання освіти, медицини, молоді та спорту тощо, можна було б вважати завершеною, зазначивши, що, окрім диплома столяра ПТУ № 6, цей громадянин нічого не має. Але є один нюанс. Якби громадянин Фленько В.Ю. не обіймав посаду першого заступника мера, то я би і не робив акцент на іншій частині його дипломних пригод.
   
    СПЕЦПЕРЕВІРКА СБУ
   
    Тепер пропоную повернутися до тих часів, коли громадянин В. Фленько, не маючи вищої освіти, займав посаду начальника управління культури Закарпатської ОДА, а потім заступника мера м. Ужгород. Хоча місто Ужгород за кількістю населення це не Київ, не Львів чи то Харків з Одесою, він хоч і найменший обласний центр з усіх українських міст, але посада начальника управління культури Закарпатської ОДА передбачає, щоб на цю особу, яка йде на цю посаду та в подальшому на посаду заступника мера, було проведено спецперевірку. Саме за результатами такої перевірки начальник управління культури Закарпатської ОДА, заступник мера і отримує допуск до інформації, яка складає державну таємницю.
    В обласному центрі такої інформації багато. Перш за все, це інформація про свердловини артезіанської води, зарезервованої на час війни, бомбосховища, мобілізаційні документи, урядові документи, які доставляються в мерію фельдєгерською поштою тощо. Є така інформація і в Закарпатській ОДА.
    В штатній ситуації усі рішення приймає мер. При його відсутності, наприклад, відпустка, чи то лікарняний тощо, ці функції покладаються на його заступника, який повинен мати допуск до роботи з документами та інформацією, яка складає державну таємницю.
    Оскільки громадянин Фленько В.Ю. при влаштуванні на роботу в Закарпатську обласну державну адміністрацію та мерію в своїй автобіографії виклав неправдиві відомості про наявність вищої освіти (надав фіктивні дипломи, – прим. автора), яка є обов’язковою при влаштуванні в ці державні установи та на вказані вище посади, то ці неправдиві відомості мали виявити правоохоронні органи – УСБУ в Закарпатській області, яка відповідає за перевірку автобіографічних даних чиновників, які будуть під час роботи мати доступ до інформації, яка містить державну таємницю. Чому не виявили – достеменно не відомо.
    Якщо все це саме так, то перш за все виникає чимало запитань до працівників цього правоохоронного підрозділу, які мали провести спецперевірку громадянина Фленька В.Ю. та затвердити йому допуск до державної таємниці. Проводилася вона чи ні, мені не відомо. І це не моя проблема. Що входить в спецперевірку – я описувати не буду – є в Інтернеті, а тільки зупинюся на обов’язковості перевірки автобіографічних даних, вказаних особою по усіх місцях навчання.
    Громадянин Фленько В.Ю. надав автобіографію, в якій вказав час та місце навчання в двох вищих навчальних закладах, надав ксерокопії належним чином завірених дипломів.
    Відповідальний за проведення спецперевірки працівник мав скерувати запити до вищих навчальних закладів, де, за автобіографічним записом, навчався громадянин Фленько В.Ю. І він його скоріше за все направив. Навіть немає сумнівів у тому, що в такому випадку надійшли і відповіді. Вони могли бути тільки негативними. Якщо це підтвердив журналістський запит, то ніхто би з керівництва навчального закладу не ризикнув надати СБУ неправдиву інформацію.
    З цього випливає, що відповідальний працівник СБУ та його керівник, а, відповідно, і керівник УСБУ по Закарпатській області на той час, в разі проведення спецперевірки, знали про наявність фальшивих дипломів про вищу освіту у громадянина Фленька В.Ю., але із якихось невідомих для мене причин на це закрили очі. Версій може бути багато. Але заради об’єктивності треба визнати і такий варіант, що за якихось незрозумілих причин, що дуже мало вірогідно, спецперевірка на громадянина Фленька В.Ю. проводилась у неповному об’ємі, що є порушенням. Питання наявності вищої освіти в цьому питанні є принциповим. В такому разі Фленько В.Ю., працюючи на посаді заступника мера, не мав права доступу до інформації, яка мала гриф «таємно», або складала державну таємницю.
    Саме за цієї причини мною був скерований інформаційний запит до керівника УСБ України в Закарпатській області. На що, за підписом начальника управління І. Рудницького була отримана  відповідь:
    «В Управлінні розглянуто Ваше звернення від 08.08.2019 (вх. № 09,08.2019) щодо можливих порушень вимог чинного законодавства України в сфері охорони державної таємниці під час оформлення допуску до державної таємниці громадянину Фленьку Володимиру Юрійовичу, 28.12.1959 р.н.
    За результатами перевірки повідомляємо, що у зв'язку з відсутністю у Фленька В.Ю. обґрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією, на адресу Управління матеріали для оформлення допуску до державної таємниці вказаному громадянину не надходили. Відповідно, перевірка даної особи, яка передбачена ст. 24 Закону України «Про державну таємницю», у зв'язку з її допуском до державної таємниці Управлінням не здійснювалась та допуск до державної таємниці їй не надавався.
    В частині викладеної Вами інформації про можливе підроблення дипломів про вищу освіту чи можливе використання дипломів іншої особи з боку Фленька В.Ю., на підставі ч. З ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», прийнято рішення про скерування Вашого звернення (копії), на адресу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (м. Ужгород, вул. Ракоці, 13, супровідний лист №58/26 -3226 від 19.08.2019), за належністю».
    Цікава відповідь. Особливо речення: «… у зв'язку з відсутністю у Фленька В.Ю. обґрунтованої необхідності в роботі із секретною інформацією, на адресу Управління матеріали для оформлення допуску до державної таємниці вказаному громадянину не надходили».
    В інших меріях, в тому числі інших областей, що вбачається із повідомлень сайтів цих державних установ, така обґрунтована необхідність була і є. А в нашій ні! І це при тому, що на перших заступників мера, які були до пана Фленька В.Ю. і після нього, як мені відомо така спецперевірка проводилась. Причини зрозумілі. За це ніхто не хоче відповідати. Тим паче за фальшиві дипломи, з допомогою яких Фленько В.Ю. отримав доступ до матеріалів, які складають не тільки службову, але і державну таємницю.  Вважаю, що в цьому питанні ще рано ставити крапку…
   
    Бліц-запитання
   
    На завершення декілька запитань. Перш за все до голови м. Ужгород пана Б. Андріїва.
    Пане Б.Андріїв! Чому аферист Фленько В.Ю. вже  більше п’яти років їздить  на машині «MITSUBISHI PAJERO А 555-11 РТ», яка  стоїть на балансі Ужгородської міської ради, при тому, що він не є працівником міської ради?
    Невже в міській раді є так багато транспортних засобів, що на них можна кататися кому завгодно? Мабуть, для комунального господарства цей джип ой як би згодився. Хоча обізнані стверджують, що пан В.Фленько  так його добив, поки будував собі будинок, що на ньому, окрім державного номеру, нічого не залишилося. Тому є підозра, що він переклав номери на крадену машину, тобто на «MITSUBISHI PAJERO» з номерами А 555-11 РТ». Тому сподіваюся, що поліція перевірить це. Звірить номер кузова, двигуна тощо… Цікаво при цьому, як В.Фленько збирався повертати автомобіль міській раді? А, може, і не збирався повертати його? Але це питання до нашого мера.
    Тепер питання до Фонду комунального майна Закарпатської області.
    Чи мав право голова профради Фленько В.Ю. здавати в оренду або суборенду приміщення приватним та державним підприємствам на площі Народній, 5, не маючи права власності?
    Якщо не мав права, то тут корупційна складова за здачу державних приміщень  в оренду, не маючи на це прав, та нанесення збитків державі в особливо великих розмірах.
    Питання до керівництва окружного Адміністративного суду.
    Чи мав право Фленько В.Ю. здавати їхні приміщення, які належать 2 роки  їм на правах власності? Чи не свідчить це про корупційну змову з керівництвом суду (на сьогодні цей керівник помер, – прим. автора)
    Найцікавіше в цій історії з профспілковим аферистом є те, що він, по суті бездипломний неук, проводить наради  з обкомом профспілки освіти, обкомом культури, обкомом медиків!
    Можна собі уявити, що він там може нарадити! А самим головам обкомів не ганьба  за те, що ними керує шахрай з ПТУ? І що про це знає вся область! Який авторитет у людей будуть мати профспілки  з таким головою як  Фленько В.Ю?
    На даний час дуже багато запитань є до прокурора Закарпатської області  пана Гаврилюка.
    Чому так довго іде розслідування  по кримінальному провадженню за № 42019070000000103 від 19.04.2019 року, адже в наявності є всі докази, але справа затягується?
    Запитання є і до керівника ГУНП України по Закарпатській області.
    Вже більше року іде розслідування по кримінальному провадженню за № 12018070030001682 від 22.05.2018 року. Слідчий Шкарампота Б.В.
    Подейкують, що Фленько В.Ю. вже втратив декілька тисяч доларів, щоб затягнути  та зам’яти цю справу. Це правда, пане Фленько В.Ю? Якщо це так, то ваші зусилля марні! Громадськість тримає цю справу на контролі і чекає відповідей на усі питання.
    І невеличкий подарунок на завершення.
    28 грудня 2019 року пану Фленьку В.Ю. виповнилося 60 років. Тобто цей пан досяг пенсійного віку і за логікою має почати процедуру її оформлення. Саме з її причини цей процес громадськістю краю береться під контроль. В Пенсійний фонд України  та його філіали на місцях скеровані  листи з копіями документів про фіктивну вищу освіту цього пана. Висловлено прохання до відповідальних осіб за оформлення пенсії пану Фленьку В.Ю.  оглянути оригінали дипломів, адже за ними також  має нараховуватися трудовий стаж.
    P.S. Прикро! Не за таку корупційну Україну ми голосували на референдумі 1991 року!  Що ж стосується голови Закарпатських профспілок громадянина Фленька В.Ю., то я навіть не ставлю питання про як можна скоріше звільнення його, оскільки він не має права обіймати займану посаду голови облпрофради згідно зі статутом Закарпатської обласної Ради профспілок – ч. 4. ст. 46, п. 49.,  – у якому чітко прописано, що голова повинен мати вищу освіту. Якщо це так, значить він є нелегітимний голова і всі його юридичні рішення – підписані документи тощо – є незаконними, що веде до юридичного колапсу організації. Тому наразі питання до Президії про обрання легітимного голови Закарпатських профспілок або виконуючого обов’язків.