Я пам"ятаю,як моя мама казала, що ій сьогодні якось сумно, і щось коїться у душі.
Я тоді була безтурботна, і мені було дещо дивним чути таке висловлювання.
А проживши життя, я тепер розумію її стан.
Сьогодні і мені так само сумно, сльози самі по собі навертаються на очі.
Я їх не витираю, і вони катяться, мов горошини, по обох щоках.
Нічого мені не мило. Я слухаю Коена.
Нарешті, у сімдесят, я його відкрила для себе, і кращої музики мені не потрібно!
Чому не прислухались до своїх батьків?
Може зараз було б трохи веселіше.
Сьогодні святкують Маланку, водять козу, а мені сумно.
Я випала з цього життя.
Цей текст написано раніше.
Та й стан мій сьогодні краще, ніж вчора.
Сьогодні світить сонечко, тому сум пройшов, і я готова йти гуляти.
Я памятаю...
© Copyright: Рая Легкая, 2020
Свидетельство о публикации №220012700957
Свидетельство о публикации №220012700957
Рецензии
Раечка, ну, чому стільки смутку! І мама сумувала, і ти зараз часто сумуєш. Тобі буде легше, якщо ти зумієш радіти малому в житті, не вимагати від неї занадто багато. Ми можемо досягти. Не в наших силах тільки змусити себе любити.
З теплом,
Алла.
Алла Валько 02.02.2020 09:15 • Заявить о нарушении
З теплом,
Алла.
Алла Валько 02.02.2020 09:15 • Заявить о нарушении
Так, сумую. На жаль, нема чому радіти.
Я розумію, що сонце та природа дає нам змогу жити.
Але ж, так багато але ж.
Дякую за підтримку!
Рая Легкая 02.02.2020 13:03 Заявить о нарушении
Я розумію, що сонце та природа дає нам змогу жити.
Але ж, так багато але ж.
Дякую за підтримку!
Рая Легкая 02.02.2020 13:03 Заявить о нарушении