Чёрные кружева зимы
Чорні мережива зими,
земелька біла бачить сни,
бо ковдрою укрив неждано сніг,
красу творив, на землю ліг.
В чорне мереживо гілля
сніг учепився і льоду краса,
а лиш зійде ранкове сонце,
закапотить із кожного віконця.
Чорніють саду стовбури,
по снігу темні тіні пролягли,
порипує ранковий морозець,
запросить завірюху у танець.
А завірюха ще прийде,
білою хусткою війне,
а зараз - синьо-білий світ,
панує хрест на куполі і сніг.
Продовження: http://www.proza.ru/2020/02/22/2146
6.02.2020
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Нехай у кожного з нас буде коробочка
великих і малих приємностей!”
Свидетельство о публикации №220020601822