***

***
Ти прийшов до мене нежданно,
Коли я остаточно повірила
Що кохати мені не дАно,
Й почуття мої в прірву закинула.
Увірвався так різко й невимушено
В мій спокійний розмірений світ,
І пронісся по ньому вихором,
І.... несподівано зник....
Зник без жАлю, прощань і рОздумів,
ЗалишИв порожнечу в душІ,
І кілька яскравих спогадів
Про оті веселкові дні,
Коли світ вибухав фейєрверками
Та іскрилися почуття -
Зараз все це таке далеке,
Майже кАнуло в небуття.
Зараз, навіть, уже й не віриться,
Наче, не зі мною було,
Наче, просто мені наснилося
Мелодрамне забуте кіно.
Час від часу серце стискається
Від ностальгічних балад,
Коли листям опалим спогади
На дні серця зашарудять...
Та я дякую долі щиро,
Що тебе зі мною звела,
Я багато чого навчилася
Й зрозуміла : таке життя.
І не все ще для мене втрачено,
Ще тремтливі й живі почуття,
І ще будуть у мене побачення
З тим, кому судилася я.
За вікном шаленіє осінь
Золотими гойдаючи крОнами,
А в душі моїй світить сонце,
Розганяючи смуток дзвонами.

#моїпараболи


Рецензии