***
Покохай мене восени !
Покохай, назло всім прогнозам!
Подаруй мені зібраний тобою букет
Золотого осіннього листя,
А не банальні рози.
Покохай мене восени !
Назло сірим дням з дощами,
Ми гулятимем під одною парасолькою вдвох,
Ти і я ... І кохання між нами...
І до тебе всім тілом я припадУ
Тебе під руку тримаючи,
А ти посміхнешся... й мене пригорнЕш
Ніби від дощу ховаючи.
І не треба нам слів, дощ розкаже за нас
Наші таємні бажання,
І вестиме у ніч по осінньому килимІ,
І ми млІтимемо від чекання...
Покохай мене восени!
І вона благословить нас дощами.
Ми стоятимем вдвох на осінньому рушнику,
І краплини дощу з моїх мокрих губ
Ти збиратимеш своїми губами.
Покохай мене восени,
Коли інші вже не кохають,
І в безлюдному парку, на самоті,
Все чекають весни...
Чекають....
#моїпараболи
***
© Copyright: Мира Александра Маири, 2020
Свидетельство о публикации №220021000076
Свидетельство о публикации №220021000076
Рецензии