коли хочеться спати кохатись i знову спати

коли хочеться спати кохатись і знову спати
коли тіні кошлаті заповнюють вщерть кімнату
й підбирають шкарпетки і зношені в снах слова

ти шукаєш в пітьмі вимикач, поки клацне пам'ять
розіллє трохи світла і темряви нам зоставить
щоби тіні кошлаті закублили в ній дива.

**

і як нам жити в світі без страхів,
коли ми їх залишили, мов постіль,
у світі, що кохатися хотів
із кожним, хто дозволив стати гостем

у власному й невласному житті,
не владному над війнами з собою,
і вся любов, яку ти так хотів,
подолані страхи навряд загоїть.

...

вернутися на хвильку до війни,
блукати у бруківці ще без крові,
у мить, яку ніхто ще не спинив
й не виміряв життям на метрономі.

...

коротше, то виходить вірш про все:
дорогу, що не знає подорожніх,
а куряву в долонях нам несе,
щоб вмилися від кроків, неспроможних

зронити перший звук, що наближа
життя до смерті, сонце до зеніту,
полишених людей – до міража,
віднайдених себе – до заповіту.

...

загублені й врятовані роки
вивчають наші змінені обличчя
і потяг пристібає нам паски
і час пейзаж за вікнами калічить

і більше ми не знаємо коли
і скільки скалок ввійде в тепле тіло
і просто летимо крізь цей пролив
між темрявою й світлом уцілілий.


2/10/2019