Вмирали люди в однотоностті годин
Брєд и шелуха відбивало радість гранітом дня.
Пів людства в душі кричало що це за таке життя
Божевілля захватило їхні хрупкі серця.
Митарство а може й навіть і бездарство
Потонуло в ліності й гріхах розповсюдуючи по землі триклятий яд.
Самознищення всеціло встало і половина людей з землі попросту пропала.
Сильніших не зламав цей удар
І темнота накрила свою судьбоносну вуаль
Усі палко зібрались у вогні возрождались
На половині дороги більшість зламалась.
Херувим істинних душ привітав
Привідкрив їм ворота Творця
Шагнула Божа орда до Небесного Дворця.
117
© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220021501260
Свидетельство о публикации №220021501260
Рецензии