***
А я стою й вдивляюсь в далину
Тим поглядом,
Що в ньому все переплелося:
І радість ... щастя.. й сум...
І жаль за втраченим ...
В душі мелодія із срібних струн,
Що заколисує сліпу надію...
Нехай це просто мій самообман
Мої фантазії, казкові мрії....
Стискають горло звязані у вузол почуття...
Рвуть душу на шматки змарновані надії....
Німію, ціпенію... і розгублюю слова...
Й торнадо з них формує фрази зимні...
Обірвані незрозумілі й дивні...
Й невиплакані сльози
Стікають водоспадом до самого дна
І заливають жар у серці...
І я втопилась вже в тому озерці...
#моїпараболи
А я стою й вдивляюсь в далину...
© Copyright: Мира Александра Маири, 2020
Свидетельство о публикации №220021601818
Свидетельство о публикации №220021601818
Рецензии