Небесна сотня
Згадати боляче ту мить, коли в дітей
наших стріляли,
Кругом жахіття, чорний дим і труни
мимо пропливали.
І стогін прокотився болю, зібравши всіх
біля екранів,
І гнів в очах і сльози горя, не бачити б
отих тиранів.
Як чорні круки на невинних, що захищали
всім свободу.
Бажали щастя, миру, хліба – для
українського народу.
Навіки сотня там лишилась, в білих птахів
перетворилась.
Схиляєм голови ми сиві, хай пливе
кача в води сині.
14.02.20
Свидетельство о публикации №220021700011