Божественним розумом пробитий
Стражданнями Христа уви ти навік забитий...
Кожен ранок печаль і смуток обійми протягає
А душу мою в корчах болі змій єхидно ізвиває...
І дай Бог сили спустити в ізвилії курок
Щоб на петлі не завис мій дарований тобою такий солодкий приток...
Час втратив пространство
Коли життя крутиться в космічній полосі
А карма тече в морі де одні потопающі короблі
І гаснуть вогні і гаснуть судьби в леденящому океані Марви
Щоб переродитися в дикому світі Землі
Стійкості набратися і божевіллю так щиро віддатися
Дай Боже Снаги тут так просто нездатися
Щоб ціликом під прокляттям повністю незламатися ...
119
© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220022000143
Свидетельство о публикации №220022000143
Рецензии