Блукаю помiж будинкiв

Блукаю поміж будинків
Шукаю Щастя своє непізнане
Замальовані були сторінки
Розсипом ніким ще не визнаним
Незнайома мені ця дорога
Дерева, провулки, дивні люди
Не потребує Душа допомоги
Тільки  цікаво, що ж  далі буде
Заспівав свою пісню дзвінок
Номер сьогодні знов невідомий
Але я знаю подальший крок
То не Ви,тільки голос знайомий
Та як зАвжди ніяких розмов
Трапився збій, стороння людина
І кожного разу все знову і знов
З самотності та порожнечі картина
А може і справді то зовсім не Я
Бо слів нема, щоб наповнити змістом
Давно від мовчання зів’яли поля
Поблякло розкішне природнє намисто
Та раптом знайомий мені асфальт
ЗакінчИлась настільки цікава пригода
Спектакль завершився, та мій театр
Підніме завісу - прийде знову  нагода.


Рецензии