121
Коли між нами ходять мертві паравози...
Пиль життя роздувається в прах пустот
А щось вище вдуває якийсь смисл висот....
На краю стою, смерті руку свою подаю
Вона сльози раняє і мені про подарок життя віщає...
Безумия в мені і кожний мій крок віщає божевілля в любій моїй ступні...
З краю зриваюсь смерті обійми протягаю
Видимо нерозчитали небеса
Коли уж сильно в душі потухло життя...
Суїцидальний круг зібрався
Холодом мрачно засіявся
Друзі й недруги зійшлись
Щоб в недугах віднайтись...
Глава як слова відлітає в нікуда
І видимо пророчить просто несудьба
Змиритись чи просто ростворитись
Коли уж нема сил вцьому ізобилії варитись...
Бум-баммм чорні свічки догоряють до тла
Вокруг гам да й хлам адом припахує Іслам
Приближається війна Африка критикою розбиває Європейські Края
Проклята радуга взійшла у суть
Насміхаючу границю виложила в руку
Відрубивши землю у вічну розлуку....
Свидетельство о публикации №220022400113