122

Вишу на петлі ісходять із мене золоті вогні
Співають соловї ізношенної тугої душевної різні..

Сижу в печалі у мертвій землі
Видуваю дим в неправильному напрямку в житті...

Заряжаю револьвер випускаю пулю судьби
Палять мені демони патронами угашенного мого пути...

Зриваю я куш
Полоскаю по вені гострий і холодний прокус
Тече червона ріка дурманить орбами про сни
Догорающої живої свічі....

Ахаха регоче вмені возродженне Я
Яке чекає рокового земного кінця...

Смерть мене покорила
Усе живе наглухо вона попросту у мені убила...


Рецензии