124

Ранені звірі зійшлись у бої
Перевернути дано їм судьби свої...

Вовк на лева
А кішка на слона
В чебурашки потекла слюна
Рись зіщурившись кинувся на барана
Помішали йому Оленя рога...

У центр взіійшла Світланка
Розпростерла руки до вінця
Намотанна в ній проклята коса
Вот і крутиться вокруг така непонятна хуєта...

Похуїст могучий взяв жука за рога
І посипалась психіка у хлопця на довгі літа
Тріпався да і нездавався коли спала пелена
Востали мрачні болотні врота...

Воїн з мечом з гори за цим всім наблюдав
Тихенько грубим швом під себе взяв і наклав
Ранком у небо кричав непереможність свою віщав дружину міцно цілував
Отак за день дважди налажав
Но жінка в логово впустила
Воїну гріхи усі вона простила....

Стою у колі за цим всім наблюдаю
Дибілізмом удачно так стріляю
Тримаю зайця за три яйця
А тішусь так немов привіткрились Небесні врота
Любима ведь не дура знаю точно я
Витягнула не занадту щасливу карту
З гадального стола...