Страшні ці далі
Коли сил нема
Єжеминутно жувати одні печалі....
Будто в марафоні участь взяв
І на старті поняв що ти не туди попав
Чорти приціл навели
Психологічно відєбали на пол пути
Як черепаха картини происходящого приймаєш
А як долізти до фінішу цілим і вовсе непредставляєш...
Вот і охуїв да так
Розсипався як послідній самий жирний червяк
Яка лиш ***ня вголові не мутишиться
Но щось під щитом усе крушиться...
Видимо смисл незримий Бог послав
Щоб дибілом в дурку не попав
Уса свої кручу і по дорозі 100 метрівкою повзу
Судьбу свою послав
І на продовженні роду фак поклав....
125
© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220022600089
Свидетельство о публикации №220022600089
Рецензии