Вона цвіла пишно ягодками поросла
Сміялась життю вдохновлялась
Судьба звела дороги розкрились ніжно її ноги
Появився таки доволі жіночий інтерес...
Кровожадний звір життям ізвитий
Ранами проклять сильно ізбитий
Одиночество зробило його диким
Божевіллям він сильно оббитий...
Вона йому цвіт вознесла
Свою чашу любви припіднесла
Його жажда біль приносить
І розсудок в темні болота розносить...
Оленятко мов Янгелятко
Брамляюче бажане золоте дверцятко
Дикий Вовк іспипеляючи мертвий покров
Де гаснуть вогні а його історії пишуть
Материкові древні старці....
129
© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220022900063
Свидетельство о публикации №220022900063
Рецензии