131
Як ізранена загублена душа....
Я мерцем до тебе прийшов
І в твоєму лунному світлі промінь серця віднайшов...
Нехай сміються Боги
Загублених душами життів...
Хтось таки в цьому Божевілллі щось веселе віднайшов...
Заглянеш в мене і потухше світло віднайдеш
Розридаєшся і в печаль глибоку упадеш ...
В тобі життя горить і місячним сяйвом воно освітляє твою заблудшу мить...
Своє ти щастя віднайдеш
Деревом жертвоприношення
Через Вогонь ти цей пройдеш....
Я лишень миті іспепиляю
І у вогні мертвої душі живим людям строками роскидаю...
Не лікуй мене мала
Червона роза горить в мені як проклята петля....
Свидетельство о публикации №220030100179