Хоть я буду не Я
Мене рятівним куском вернуло на вік назад...
Минуле мене спасає
Цей вогонь друїда іскру в мені возрождає...
Кличе мене голосом Творця
І ця древня руїна вертає мене до життя...
Гасить темні ниті забуття
З якими зражатись буде вічно душа моя...
В одиночестві тишину возвишу
Віру в шторм моря впущу
Нехай вихрі бють мене в лице
Серце покриває невиносима тоска...
Руки в найстрашніший момент вознесу
Двері страха в пиль рознесу
Співає душа окриляє вона древні знання
Яка по суті своїй душу лікує
І на майбутні програми в житті
Баланс на века програмує....
141
© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220032600145
Свидетельство о публикации №220032600145
Рецензии