Пташка летить про судьбу в голові голосить
Ти відчуєш щастя у душі
Океан страждання іспити в дні...
Залиш ти крила на скалі
Душа повинна сльозми берега темні усі пройти...
Серце тобі маяк
Направить світло
В темноті дорог
Берег щасливих грьоз...
Час як нить
Загадка свисока
Вона стікає у водосток життя
Там тліє вогонь жреців незабутні миті тяжких днів...
Залиш ти смуток і пустоти
Неповинні вони ізбити тебе в ізвороті
Скорбь вознеси і у човен надію поклади
Відчуєш чудеса нам данні із небес
І ніякий монстр не зажине тебе в свій овраг...
Красота в усьому рожденна
Но вина гріха сильна
Посій ти друже жменьку доброти
Чудом вознесеться тобі із висоти...
142
© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220032600165
Свидетельство о публикации №220032600165
Рецензии