140

Печаль иглу свою впустила
Неминуча руйнівна її сила
Усі стеблі світла попросту розбила...

Кокаїн стежки радості возносе на ура
Героїн розбирає мою душу співаюча петля
Алкоголь старається розбитись у житті
Но нікотин перекрив увесь смисл у переродженій глухоті...

Невже сужденно мені писати про упавше нутро
Де суїцид отравив уже навік оце перо
Смерть мені подруга танцем голову скружила
Ядом у венах скорбь Божевілля неминуче породила...

Бачуть з висока небеса
Уже сил нема вливати у це створіння відчуття
Давай обірвем стражданям горя його життя...

Ставка проста: життя і смерть
Крутиться у вічному танці вороття
Да поможуть нам Ангели Творця
Ведь до них в отчаянии так тянеться душа моя...


Рецензии