Чарівна, мов квітка лісова,
Наша Валентина Степова…
Мама та красуня,Божий Дар,
Голос тембром, - наче той нектар…
Люблять діти дуже образ цей,
Що живе взірцем для всіх людей,
Що навчає співу мов пташок,
Старша птаха з самих пелюшок…
Що навчає, як воно любить,
Що життя прекрасне, наче мить…
Що навчає чесності, добру,
Лагідна «смугляночка в миру»…
А на сцені, - світ Краси, мети,
Який може Муза лиш нести…
Богу вдячний я за Муз таких, -
В життя вносять вони Божий штрих…
31.03.2020.
Валентине Степовой...
© Copyright: Анатолий Субботин 9, 2020
Свидетельство о публикации №220033101246
Свидетельство о публикации №220033101246
Рецензии
