Нiжнiсть весни

Ніжність весни наповнила простір,
Повітря ласкаво духм’яне,
Цей несподіваний дивний постріл,
Ніби ліки на душевнії рани.
Вікна поступово прочиняє природа,
Десь стоїть і щастя брама,
Час підкидає неочікувані пригоди
Та дорога не буває прямо.
Квітнуть магнолії різнокольорові,
Я не можу їх зараз знімкати.
Та бажання всі стають дріб’язкові,
Карантин посадив за грати.


Рецензии
Гарний вірш...

Олег Михайлишин   20.04.2020 14:34     Заявить о нарушении
Дякую.
З усмішкою

Нелли-Киев   20.04.2020 18:47   Заявить о нарушении