Нiжнiсть весни
Повітря ласкаво духм’яне,
Цей несподіваний дивний постріл,
Ніби ліки на душевнії рани.
Вікна поступово прочиняє природа,
Десь стоїть і щастя брама,
Час підкидає неочікувані пригоди
Та дорога не буває прямо.
Квітнуть магнолії різнокольорові,
Я не можу їх зараз знімкати.
Та бажання всі стають дріб’язкові,
Карантин посадив за грати.
Свидетельство о публикации №220041300802