***
Впаду поміж ромашки
І задивлюсь у небо...
Душа простягне руку
Й торкнеться синеви.....
І я пірну у неї
Немов в озерну чашу
І зникну ... і розчИнюсь...
Й загублюсь назавжди.....
А хто захоче - знайде
В краплині на ромашці
В росі , що на світанку
Ноги огорне....
А ще у тім тумані,
Що вкриє плечі шаллю
Й від холоду закриє
Що йде від самоти.....
#моїпараболи
***
© Copyright: Мира Александра Маири, 2020
Свидетельство о публикации №220042801845
Свидетельство о публикации №220042801845
Рецензии