147

Степан Нагорняк
Одне крило покрито серебром
Друге омито Божественним огньом...

Мов падший Ангел у Раю
Співаю колискову про утраченну мечту...

Самовита тишина дарунок нам дала
Соєдинила теплом вона серця
Пала зірка у вінця
І закричала ти - що я твоя....

Странні ці глибини
Покривають мраком вони руїни
І я кричу що ти Моя
Дарованна небом щаслива Судьба...

Загадав нам хтось здавна
Утішатись душам світла, потрібно сповна
Заласкане маля сміхом у твоїх руках
І я обійму призму прозрачних цих врат...


© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220042800093
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Степан Нагорняк
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Степан Нагорняк