Дощ тупотить так настирливо,
Маю почути для мене слова.
Ніжні? Образливі? Принизливі?
Серце суддя, лиш у нього права.
Ніжність дбайливо огорне тіло,
Чи вчепиться в розум образа?
Відчуєш, як напружилися крила,
Чи двері душі зачиниш одразу.
Раптом торкнеться замріяна мить
Несподівано принишкне тиша нічна
Біль невгамований перестане боліть
Зрозумієш - у Всесвіті вже не одна.
Дощ тупотить
© Copyright: Нелли-Киев, 2020
Свидетельство о публикации №220050300636
Свидетельство о публикации №220050300636
Рецензии