30 лет в гармошку склав
Ложку мёда смачно облизав
Мріяв і печалі обіймав
Скверну долю у ручья топтав...
В скрипку душу свою вклав
Від мелодії меланхонічно заридав
В агонії зірвало чудесами
Вроді б живу но крокую тоскливими слідами....
Бідність холод і порок
Застряг у горлі холодний комок
Олівцем чертав черту блаженно
Надламав слугу судьби натхненно...
Вирішив заспівати роки свої згадати
Тільки спів вийшов із горлянки
Обломились ветки древньої ізнанки
Пустота як висота ламає
Людські долі на Ура...
148
© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220050400195
Свидетельство о публикации №220050400195
Рецензии