Карантин

Крісло стоїть на балконі,
Я дивлюсь у свічадо вікна,
Пестять хмари мої долоні,
Бо душа відчуває – Весна.
Під вікном білі квіти каштану,
Є такі, що здаються закохані,
Та не вводять мене в оману,
Бо вдають, що ніби сполохані.
І кульбаби жовтіють рясно,
Біля них травинки дбайливі,
Промінь сонця ніколи не гасне,
Люди, будьте завжди щасливі.


Рецензии
Гарне побажання, Ніно, в кінці вірша...
У мене під вікном теж цвіте каштан.
З повагою,

Валентина Петряева   28.05.2021 11:34     Заявить о нарушении
Дякую за відгук. Як це не здається банальним, але
дуже багато у наших руках. Важливо, як ми сприймаємо події,
яка реакція на зовнішній світ.
З теплом і найкращими побажаннями

Нелли-Киев   28.05.2021 14:06   Заявить о нарушении

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →