Пiд струни дощу

Наверно, сутки дождь играл свои мелодии.

Всю ніч перебирав дощ струни,
Немов зі сцени чи трибуни,
То був ображений дитинно,
Був менестрелем так картинно.
То перехожим став він раптом,
Все з дощовим своїм азартом.
Міняв свій настрій аж до ранку,
Втомився дуже, сів на ганку,
Та став проситися до хати,
Щоб відпочити та поспати.
Його впустила на балкон,
Щоб разом з ним дивитись сон.


Рецензии