Пiд струни дощу
Всю ніч перебирав дощ струни,
Немов зі сцени чи трибуни,
То був ображений дитинно,
Був менестрелем так картинно.
То перехожим став він раптом,
Все з дощовим своїм азартом.
Міняв свій настрій аж до ранку,
Втомився дуже, сів на ганку,
Та став проситися до хати,
Щоб відпочити та поспати.
Його впустила на балкон,
Щоб разом з ним дивитись сон.
Свидетельство о публикации №220050702259