Начебто из логова виліз
Світ сліпими очима руками простягав
Двома крильми стріхав
І странний холодок мене пробрав...
Темний Ангел у зразця
Своїм мечом молитви пік
Чеканив дивні пламенна
Оставляючи болючі шрами у вогня ....
Світлий Ангел у ларця
Взлетів у мить по прозьбі Вищого Творця
Поцілував малютку щиру у чоло
Молитву заспівав
І золоту нить в серце ніжно так запхав...
Наблюдали древні за життям моїм
Де війни болі й радості взлітали
Вони чарки свої піднімали
Таємниці лились мов з річиць
Усогубляли тончайшу мить
І сміялись і ридали около душі
Любовю наповняючи келихи свої....
150
© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220051300082
Свидетельство о публикации №220051300082
Рецензии