43° це мій кут нахилу життя
Я то згори кочусь із шидкістю шалена
То вгору пнусь не бачучи кінця
З метою на плечах і запалом вогненним
Графік синуса моя незмінна форма долі,
То заносить у випробування різні
То спокійно викидає, наче хвилями у морі,
Даючи передихнути перед штормом.
А щастя в мене як задачі рішення,
Його потрібно спершу ще знайти.
Буває, візьмеш наче вірну формулу
Та підрахунки не підходять до мети.
Малою думала, нащо та математика?
Хіба згодиться хоч колись в житті?
Коли весь шлях суцільна практика,
Шкільні задачі здаються прості.
43
© Copyright: Диана Юрьевна Филимоненко, 2020
Свидетельство о публикации №220052300085
Свидетельство о публикации №220052300085
Рецензии