безКОнтРОЛЬне

Лавинна Грейс
Долонь хаотично спросоння повзе вниз, углиб мушлі спрутом. Вже промінь лизнув підвіконня, та я - все ж до ліжка прикута.
Бо жест - хміль жадання, отрута.
Той жест небезпечно-підступний, він заклик в безодню падіння. Хоч розум і вкрай непідкупний, в закритих очах мерехтіння.
Між стегон від млості тремтіння.
Між стегон від пристрасті трунок, перса, мов два яблука стиглі. Та ще твій чарівний цілунок і я лиш стогну, хриплю, скиглю.
Світ знову на вічність застиглий...


© Copyright: Лавинна Грейс, 2020
Свидетельство о публикации №220052401471
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Лавинна Грейс
Рецензии
Написать рецензию
И тело любовью...
Прикрывший..

Как то такая концовочка у меня родилась после ваших шикарных строк...

Станислав Климов   25.05.2020 05:40   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Ну и ТАК тоже можно)Тем более, что логично)

Лавинна Грейс   27.05.2020 11:56   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Лавинна Грейс