В радощах і горі
Люблю тебе такого, як ти є -
Розумний, сильний і сміливий.
Ти — запізніле щастячко моє,
Талановитий і вродливий.
За що мене тоді ти покохав,
Ту жіночку з села, не модну,
І зразу нареченою назвав
Без зайвих сумнівів, прилюдно.
Повірити в це щастя не змогла.
Я зашарілась, розгубилась
І відповіді зразу не дала,
А потім довго вже жаліла...
Пройшло з тих пір багато тих років,
Як знову я тебе зустріла.
Ти всі ці роки в самоті провів,
А я недавно овдовіла...
З’єднала на з тобою навіки
Щаслива у коханні доля,
І всі, що залишились нам роки,
Ми проживемо в радощах і горі.
1997р
В радощи и гори
© Copyright: Вера Кириченко 2, 2020
Свидетельство о публикации №220052700573
Свидетельство о публикации №220052700573
Рецензии