«… Чорним
Променем пам’яті
Видираєшся ти до світла…»
(Пауль Целан)
Очерет озера моїх снів
Шепоче мені про спокій:
Спокій води, що не знає дна,
Спокій дверей, що ведуть в порожнечу,
Спокій очей, що не бачили світла,
Спокій хмари, що несе буревій.
Чапля озера моїх снів
Загубила пір’їну щасливого дня
На піщаному березі заплющених очей –
На піску – білому наче березень,
Де ніколи не було слідів
Босих ніг меланхолії.
Коли ти заплющуєш очі
Знаєш напевно,
Що риби – ці сріблясті форелі хвилин
Озера моїх снів
Пірнають в глибини,
Марно жадаючи ковтнути камінь
Озера, в якому немає дна.
Очерет
© Copyright: Шон Маклех, 2020
Свидетельство о публикации №220052800171
Свидетельство о публикации №220052800171
Рецензии
Дуже проникливо, поєтично і щиро про красу природи, душевний стан людини, її почуття наяву і у ві сні.
Дякую за чудовий вірш!
Здоров'я Вам, світлої Музи та наснаги!
З повагою та теплом душі,-
Євгенія
Евгения Козачок 28.05.2020 13:33 • Заявить о нарушении
Дякую за чудовий вірш!
Здоров'я Вам, світлої Музи та наснаги!
З повагою та теплом душі,-
Євгенія
Евгения Козачок 28.05.2020 13:33 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.