***
Вже рік минув, як я не плачу,
Лише... коли на самоті
Під душем , разом із водою
Стікають краплі по лиці...
Відразу змішуються з нею....
Й від них вода солона і гірчить...
А потім - зимним струменем змиваю
Усі сліди... Ще мить,
І я оновлена у світ ступаю,
Хоча душа болить,
А серце -
Воно уже давно не б'ється ,
А просто тихо стукотить...
#моїпараболи
***
© Copyright: Мира Александра Маири, 2020
Свидетельство о публикации №220060302042
Свидетельство о публикации №220060302042
Рецензии