Св тлана Ткачук. Ця тиша...

Мои переводы

Світлана Ткачук

Ця тиша нам гарантована.
Черпнемо її досхочу.
До тебе серцем прикована,
На вістрі ножа лечу.
За мною ідуть підкрохмалені
Тополі у вицвілі сни.
Метелик п'є відзеркалені
Уста не моєї весни.

Вольный перевод

Тишь эта нам дарована.
Черпай её, сколько хочешь.
К тебе я всем сердцем прикована,
Лечу на ноже отточенном.
За мною спешат подкрахмаленные
Деревья в бесцветные сны.
Лимонница пьет отзеркаленные
Уста уходящей весны.

***

Встромило сонце пальці у світанок.
Скидає ліс пошарпане трико.
Окрайчик літа, певно, наостанок
Розлив тумани, наче молоко.
І сни не сни. Вони, як поторочі,
на дні душі вишкрябують печаль.
Вже осінь, осінь дивиться у очі,
Підносить серцю золоту Ґрааль.

***

Солнце перстами вонзилось в рассвет.
Сброшена наземь одежда лесная.
По краю лета оставит свой след
Сонных туманов молочная стая.
Сны, словно вовсе не сны,- как слеза,
Со дна души вымывают печаль.
Осень давно уже смотрит в глаза,
Сердцу подносит златую Грааль.

На простогоні самоти…

На простогоні самоти
В відтінку немічної стужі
Ховаюсь в лоно самоти,
Ховають в дотики відчужень.
Заб'юсь в куток перетривог.
Мені не треба пустосвіту.
У передзвонах перемог
Твоїм не стану пустоцвітом.
Ти помилився. Я не та...
То не для мене срібноокість.
Мені пасує самота.
Мені пасує одинокість.

Вольный перевод

Широк простор уединенья,
К тебе я больше не вернусь -
Я спрячусь в лоно отчужденья
И в угол тихих мук забьюсь.
Я не нуждаюсь в пустом свете.
Преодолев сердечный бред,
Твоим не стану пустоцветом
Под сенью маленьких побед.
Как ты ошибся! – серебром
Не блещет взор уже давно,
И одиночество – мой дом.
Мне быть в разлуке суждено…

Худ. Лилия Вольская

https://www.youtube.com/watch?v=mptyPElU3CQ
Маша Гойя "Шустер Live" - Ой, не світи, місяченьку