Кричала сумно киця: “Няв!”
А хто про неї забував?
І випустіть чимдуж з горища,
бо тут нема що киці їсти.
А як горище відкривати
і там білизну залишати,
щоб висохла чимшвидше,
то треба кицю на горище.
Швидко лапками туп-туп,
чи водились миші тут?
А як мишок тут нема,
то горище – для кота.
А чи киці тут гуляти.
дослідити, щоби знати,
та як довго там сидіти?
Сумувати стане киця.
Після тих пригод крутих
глянуть слід іще до тих,
в інтернеті хто живе,
але там кицюня жде.
14.06.2020-20.06.2020
Фотографія автора.
Кричала печально киса Мяу!
© Copyright: Светлана Борщ, 2020
Свидетельство о публикации №220062001328
Свидетельство о публикации №220062001328
Рецензии
