Св тлана Ткачук. Гониться день за днем...

Вольные переводы

Світлана Ткачук

Гониться день за днем,
Спокій кладе в конверти.
А ми собі живем
Якось, щоби не вмерти.
Ну а життя скрипить,
Ніби відвода в горах.
Хочем переступить -
Аж то ніяк. А вчора...
Пух ластовинням вкрив
Ребра землі старанно.
Вчора ще хтось любив
Чисто і бездоганно.
Вчора в саду химер
Я зазирала скрито
В очі твої. Тепер
Вчуся без них прожити.



Гонится день за днём,
Прячет покой в конверте.
Мы кое-как живём, -
Лишь бы не видеть смерти.
Жизнь потихоньку скрипит,
Будто подвода в горах.
Как бы нам всё изменить -
Вновь полюбить? А вчера ...
Ребра земли веснушками
Пух тополиный покрыл -
Искренне чью-то душу
Кто-то вчера любил.
Память в саду химер
Нежный твой взор хранит.
Снова учусь теперь
Жить без очей твоих.

"В'яжи мене ланцями сімома..."
(Марія Матіос)

В'яжи мене ланцями сімома
До крижми ще не вицвілої втечі.
Нехай впаде обвітрена чалма
У тихий передвимріяний вечір.
І хай той світ - невірячий Хома-
Задивиться в шпарини піднебесся.
В'яжи мене ланцями сімома
до серця.

Ты посади на семь цепей меня…

«В'яжи мене ланцями сімома»
(Марія Матіос)

Ты посади на семь цепей меня
И крыжмой привяжи к расцветшей дали,
Пусть упадет с обветренного дня
На тихий вечер – этого мы ждали…
И пусть весь мир – неверующий Фома –
Подсматривает через поднебесье.
Ты посади на семь цепей меня
Поближе к сердцу.

Худ. Нина Воронич

Swingrowers - Via Con Me (It's Wonderful)