На повороті як в омуті у скрученному польоті
Падають без сил обричьонні самальоти...
Но ти Ласточка пояс свій тужче привяжи
У глибь Небесную ти щиро серцем загляни...
Взлетять там щиро усі пернаті молодці
Тобі подарять пил, розцвісти в цьому шумному житті...
Начебто узріла мила красоту
І в польоті падшому зрієш ти, ту гірьку доброту...
На полосі як стратити себе
Сигнал спасіння я у небо запущу
Криком карми піщану пустель я розірву
І петлю твою я взмозі одягти
Хоч і душить сильно у низу і я спльовую свою прокуренну сльозову....
Не падай духом ти Мала
Ведь ми зустрінемось іще і втобі горітиме життя
Запамятай ці милі слуху такі крихітні слова...
Горить Вогонь
Кричить Усталлий Легіон
Нема життя ми проіграли Дух у догорівшого Костра...
Мовив Хтось Слова
Загриміло У Вінця
Да Буде Вам Життя
Милі Мої Діти
Сполохнула Жриця
Запалюючи Серця...
152
© Copyright: Степан Нагорняк, 2020
Свидетельство о публикации №220062200129
Свидетельство о публикации №220062200129
Рецензии